Ти у серці моїм, Україно!

Під цим слоганом у Територіальному центрі соціального обслуговування Шевченківського району столиці відбувся святковий концерт.

Організатори урочистого заходу, як гостинні господарі, добре подбали про те, щоб цього дня до них завітало якомога більше людей. В актовій залі Центру і справді ніде було й яблуку впасти. Серед численних гостей — підопічні пенсіонери, ветерани праці та Другої світової війни, інваліди, представники громадських організацій, зокрема, «Ради ветеранів» Шевченківського району Києва. Їх привело сюди чуття єдиної родини, необхідність та бажання спілкування.


За давньою традицією гості піднесли на вишиваному рушнику хліб-сіль директору Центру Вірі Охотницькій. Вона ж у відповідь звернулася до зали з теплою промовою, наповненою щирими побажаннями всім присутнім добра і здоров’я, процвітання нашій Батьківщині. Наче продовження цих слів зазвучали перші акорди Гімну України. Підхоплений десятками голосів, він надав урочистому зібранню особливої тональності.

Як зазвичай водиться на таких заходах, першими численних гостей вітали діти. Того дня свій талант і натхнення глядачам дарував колектив, який вже здобув слави не лише на теренах України, а й закордоном. Гастрольні маршрути дитячого народного спортивно-танцювального ансамблю «Пульс» пролягли містами Америки, Росії, Білорусі, Китаю, Об’єднаних Арабських Еміратів, багатьох інших країн. Коли на сцену вилетіла зграйка юних танцюристок, зала не втрималась і почала дружно аплодувати в такт запальному танцю.

А от Максим Бережнюк, соліст Київського академічного ансамблю української музики «Дніпро» примусив глядачів затамувати подих і уважно вслухатися у кожну ноту свого виступу. Музикант-віртуоз, лауреат багатьох міжнародних конкурсів, він продемонстрував унікальні можливості народних музичних інструментів відображати загадкову українську душу. Мистецький арсенал вокаліста здатен викликати захоплення навіть бувалих у бульцях музик — від мініатюрної дримби до напрочуд мелодійної... кози. Цей народний духовий інструмент роблять з козячої шкіри, звідки й походить його назва. А ще його називають козиця, баран, міх, дутка.

З історичного екскурсу у наше минуле до реалій сучасної естради повернув глядачів виступ переможця відомого талант-шоу одного з вітчизняних телеканалів Ігоря Грохоцького. Акомпонуючи собі на гітарі, юнак заспівав власних пісень, чим завоював неабияку прихильність зали. Навіть його відверта сповідь про те, як важко нині талановитій людині без підтримки грошовитих мішків пробитися на сцену не була зайвою. Скоріше, навпаки. Глядачі з розумінням послухали молодого співака і щиро побажали йому здійснити свою мрію.

Зрештою, справжній талант завжди прокладає собі дорогу до вдячного глядача. Що переконливо довів виступ об’єднаного хору ім. Володимира Новікова та хору «Вербиченька». Ці колективи мають багаторічну історію. Пісні у їх виконанні лунали у багатьох куточках не лише нашої країни, а й цілого світу. Їм аплодували однаково щиро і захоплено як у престижних концертних залах, так і в народних клубах.

Цього разу зведений хор порадував присутніх добре знаними піснями «Встань, козацька слава!», «Виступали козаченьки» та «Єднаймося». Зала радо підспівувала артистам, просила виконати пісню на біс. Тож ведучі концерту Ольга Хорошилова та Юрій Коляда на вимогу глядачів змушені були продовжити це захоплююче дійство.

Завершився святковий захід у Центрі соціального обслуговування неформальним спілкуванням ветеранів з представниками молодіжного соціального проекту «Надихаємо жити!» Цей зацікавлений, абсолютно позбавлений ідеологічних нашарувань діалог представників двох поколінь дає сподівання на те, що досвід наших ветеранів Другої світової війни, ветеранів праці та дітей війни буде і надалі затребуваний не лише суспільством, а й державними структурами.

На прохання нашого кореспондента своїми враженнями від урочистого заходу поділилася Голова комітету «Ветерани праці та діти війни» Ради Ветеранів Шевченківського р-ну м. Києва Людмила Бодрова:

Велика подяка та низький уклін тим людям, хто спромігся організувати це свято для наших ветеранів. В наш дуже скрутний час такий захід не лише надихає наших ветеранів на віру в те, що вони потрібні, про них турбуються, вони не забуті, але також надає можливість спілкування не лише між людьми свого віку, але й з молоддю. Це і є одна з яскравих ознак єдності поколінь.


Записей не найдено.

Записей не найдено.


Київська міська організація ветеранів України